Третий Рим

[DarkMax]

Чем так привлекает православных слово Рим? Второй Константинополь или Царьград был бы хуже?

Болгары, кстати, использовали эпитет Царьград для своей столицы во время Второго Царства.
https://ru.wikipedia.org/wiki/Царьград_Тырнов
Думаю, Третий Рим звучит лучше, чем Новый Царьград, т.к. три мистическая цифра.

[Владимир]

Чем так привлекает православных слово Рим? Второй Константинополь или Царьград был бы хуже?

Видимо традиция соперничества Священной Римской империи и Византии, которая называлась Византией именно на Западе, а сами её жители называли Βασιλεία Ῥωμαίων, а себя Ῥωμαῖοι «римляне». И Константинополь его жители называли просто πόλις, как Римляне Рим – urbs, поскольку первым официальным названием было Νέα Ῥώμη.
Кстати, возвращаясь к начальному посту, у концепции «Третий Рим», помимо религиозной была мощная политическая составляющая.

P.S. Царьград – это внешнее название, типа здоровенный город. По этой же модели царь-пушка, царь-колокол. На ON Константинополь аналогично Miklagarðr.

[Solowhoff]

Болгары, кстати, использовали эпитет Царьград для своей столицы во время Второго Царства.
https://ru.wikipedia.org/wiki/Царьград_Тырнов
Думаю, Третий Рим звучит лучше, чем Новый Царьград, т.к. три мистическая цифра.

То что Тырново - это Третий Рим, у болгар такая идея была тоже.

[DarkMax]

Царьград – это внешнее название, типа здоровенный город. По этой же модели царь-пушка, царь-колокол.

Нет, царский. Он царский не из-за размера, а из-за пребывания там императора, из-за столичного статуса, имперского статуса.

[Euskaldun]

То что Тырново - это Третий Рим, у болгар такая идея была тоже.

В Великом Тырнове можно только тырить, а не царствовать. 

[Владимир]

Нет, царский. Он царский не из-за размера, а из-за пребывания там императора, из-за столичного статуса, имперского статуса.

Против этого название на ON, а кроме того: славяне когда-нибудь называли какую-нибудь иную столицу Царьградом?

[forest]

В Великом Тырнове можно только тырить, а не царствовать. 

Лингвистический конгресс. Докладчик:
- Латынь - прародительница всех языков. Вот, например, русские купцы украли
кошелек в Риме и удрали через Тибр. С тех пор в России появилось выражение
"стибрить". Голос из зала: - Скажите, а в Пизе ничего не пропадало?

[alant]

Болгары, кстати, использовали эпитет Царьград для своей столицы во время Второго Царства.
https://ru.wikipedia.org/wiki/Царьград_Тырнов
Думаю, Третий Рим звучит лучше, чем Новый Царьград, т.к. три мистическая цифра.

Да, третий сорт очень мистично звучит, гораздо лучше второго сорта

[DarkMax]

У 2020 році буде видано збірник "Москва – Третій Рим" під авторським упорядкуванням доктора філософії Євгена Калюжного.

Книжка міститиме добірку статей, об'єднаних дослідженням витоків, розвитку та критикою ідеї Москви як "Третього Риму". Серед авторів такі класики української історичної науки, як Наталія Полонська-Василенко, Олександр Оглоблин, Іван Мірчук, Василь Гришко.

Купив книжку. Вчора читав першу статтю. Там про історії колективу авторів, що писав статті на цю тему в 1950-ті. Коротше, передмова.

[DarkMax]

Київ – другий Єрусалим

І хоча формально Київська митрополія ніколи не входила до складу Єрусалимського патріархату, два церковних центри пов’язують історичні події та філософські концепції.

Річ у тім, що за часів давньої України-Русі Київ розглядався як другий Єрусалим, як новий центр світового християнства. Це була нова «Земля Обітована», Дніпро – новий Йордан, князь Володимир – Давид, а Ярослав Мудрий – цар Соломон. Собор Святої Софії – Єрусалимський храм. Це був не тільки і не стільки пошук спільних символів, скільки чітко сформована історіософська концепція (детальніше про це йдеться у статті митрополита Олександра Драбинка та Сергія Шумила). Головним же сутнісним наповненням було уявлення про Київ та Україну-Русь, як Богом дане царство, Святу Землю.

Парі «Єрусалим-Київ» типологічно протистоїть пара «Константинополь-Москва». Якщо перше це духовний центр і сакральне місце, то друге – це втілення політичного, імперського та завойовницького. І Московське царство, і Візантія були імперіями. Їхній архетип – експансія, розширення, відповідно і церковні кафедри цих держав розвивалися у логіці лідерства і керування. Саме тому найдавніша християнська кафедра – Єрусалим у Диптиху позаду Константинополя, хоча саме з Єрусалима християнство прийшло до древнього містечка Візантій, що згодом дало назву могутній імперії. Подібна історія і на східнослов’янських теренах – православна віра прийшла до Москви з Києва, але церковна самостійність і визнання трапилися пізніше.

Навіть історія занепаду обох міст схожа – зруйнування Єрусалима та татарська навала на Київ. Більше того, саме Єрусалиму Київ завдячує «новим хрещенням» – відродженням православної єрархії у XVII столітті. Після Берестейської унії, коли майже увесь єпископат тодішньої Київської митрополії реорганізувався на Унійну церкву і не залишилось православних єпископів, саме Єрусалимський патріарх Феофан ІІІ у 1620 році висвятив на єпископів Йова Борецького, Ісаю Копистенського, Мелетія Смотрицького та інших. Це фактично стало другим диханням для православної частини Київської митрополії.

Київ і Єрусалим. Що їх об’єднує та коли патріарх Феофіл визнає ПЦУ?

[Pellegrino]

Да, третий сорт очень мистично звучит, гораздо лучше второго сорта

Было у него три сына, два умных, а третий дурак...