РОПУ́ХА, и, жін. Безхвоста земноводна тварина з горбкуватою слизовою шкірою; живе в тінистих сирих місцях, знищує шкідників рослин. Своїм зовнішнім виглядом ропуха схожа на жабу,.. але середовище перебування і умови життя в неї трохи інші. Ропух можна зустріти вечірньої пори в саду або на городі, нерідко далеко від води (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 93); Ропухи дуже корисні. За літо кожна жаба з'їдає більше трьох тисяч комах, слимаків, які є шкідниками дикоростучих і культурних рослин (Вечірній Київ, 3.VIII 1957, 4); Емене тихесенько, навшпиньках почала закрадатися до одинокої, як і вона, ропухи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 881.
ДОВЖИНА́, и, жін.
1. Протяг лінії, площини, тіла і т. ін. між двома найвіддаленішими точками. Хати стоять густо, неначе туляться одна до однієї. Трапляється, що хата од хати стоїть на аршин довжини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); Треба розповісти учням, що кінцеві міри довжини [плитки] виготовляються з дуже високою точністю (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 88);
// Відстань між кінцями чого-небудь. Скаче ланцюг по землі, бряжчить, витягається — і вмить по всій довжині його стирчать недалеко один від другого встромлені в землю дерев'яні кілочки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 226).
2. Тривалість, довгочасність. Скорочення за допомогою розсади строку росту рослин у відкритому ґрунті створює можливість просування на північ ряду овочевих культур, вегетаційний період яких більший за довжину північного літа (Овочівництво, 1956, 96).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 333.
