Что в украинском есть интересного?

[pitonenko]

У нас в школе после производственной практики призыв был.
- Пыдемо пыво пить. В соскИ!

на ликёро водочном практиковались?

Нет, при школе. Ученики точили стволы 5.6, без нарезов, правда.

[Leo]

Нет, при школе. Ученики точили стволы 5.6, без нарезов, правда.

так вы в 90х учились? тогда все стволы точили

[pitonenko]

Точно помню. 1982, в 1983 лавочку прикрыли. И тир школьный, откуда патроны шли, и станки.
Чуваки на флету игрались, одного пристрелили по ошибке. А мама пришла, огорчилась, кровь замыла, и на санках трупик в лесок отвезла, снежком присыпала. Трупик ещё сутки живой был, пока не замёрз. Фигня эти  5.6, на самом деле.
Маме больше всего и дали.

[Владимир]

Точно помню. 1982, в 1983 лавочку прикрыли. И тир школьный, откуда патроны шли, и станки.
Чуваки на флету игрались, одного пристрелили по ошибке. А мама пришла, огорчилась, кровь замыла, и на санках трупик в лесок отвезла, снежком присыпала. Трупик ещё сутки живой был, пока не замёрз. Фигня эти  5.6, на самом деле.
Маме больше всего и дали.

Всегда радовала доброта советских людей. А мама трупик в лес отвезла по пьяни?

[Leo]

Всегда радовала доброта советских людей. А мама трупик в лес отвезла по пьяни?

по принципу:
- куда мы едем?
- в морг
- так ещё живой же!
- так мы ещё и не доехали

[pitonenko]

Точно помню. 1982, в 1983 лавочку прикрыли. И тир школьный, откуда патроны шли, и станки.
Чуваки на флету игрались, одного пристрелили по ошибке. А мама пришла, огорчилась, кровь замыла, и на санках трупик в лесок отвезла, снежком присыпала. Трупик ещё сутки живой был, пока не замёрз. Фигня эти  5.6, на самом деле.
Маме больше всего и дали.

Всегда радовала доброта советских людей. А мама трупик в лес отвезла по пьяни?

Вот этого не скажу, не видел. Я бы тут отметил у советских людей смекалку и инициативу

[Владимир]

Вот этого не скажу, не видел. Я бы тут отметил у советских людей смекалку и инициативу

Плавт в своих комедиях живо описывал смекалку рабов 

[cetsalcoatle]

Плавт в своих комедиях живо описывал смекалку рабов 

Голь на выдумки хитра.

[DarkMax]

На ум приходит только отсутствие деепричастий

Дієприкметники є, є штучне обмеження вжитку активних дієприкметників. Відсутні зворотні з -ся, хоча і це під питанням.

а собака мужского

Спільного.

[Python]

Вокатив.
Двоїна (в діалектах, окремі рудименти в літ. мові).
IV відміна іменників.
Гортатив (більш відомий як імператив І особи множини). «Будьмо» — приклад цієї дієслівної форми, але вона є у всіх дієслів, у яких є імператив ІІ особи.

[DarkMax]

Двоїна - це більше спекуляція, аніж реальний релікт: ані займенників, ані форми дієслова для цього числа.
Вуха і вуші співіснують? А ні, нема такого розрізнення.

[Python]

Теоретично, різниця між множиною й двоїною могла б проявитися в таких словах, як «штани», «чоботи» (багато одиниць одягу/пар взуття) супроти двоїнних форм «штані», «чоботі» (одна одиниця одягу/пара взуття). От не знаю, чи в діалектах, де збереглися «штані» й «чоботі», ця ж форма використовується і для опису великої кількості речей, чи «В магазині є штані всіх розмірів» вже різатиме слух.

[Solowhoff]

Теоретично, різниця між множиною й двоїною могла б проявитися в таких словах, як «штани», «чоботи» (багато одиниць одягу/пар взуття) супроти двоїнних форм «штані», «чоботі» (одна одиниця одягу/пара взуття). От не знаю, чи в діалектах, де збереглися «штані» й «чоботі», ця ж форма використовується і для опису великої кількості речей, чи «В магазині є штані всіх розмірів» вже різатиме слух.

ну штані та штани навіть я застав
але особливої різниці між штанями та штанами не було

[DarkMax]

але особливої різниці між штанями та штанами не було

Так, форми штані, вуші є, але вони не функціонують як окреме число. Це просто діалектна форма ординарної множини.

[Python]

Так, форми штані, вуші є, але вони не функціонують як окреме число. Це просто діалектна форма ординарної множини.

«Штани» і «штані» існують паралельно в одному діалекті. Залишок двоїни, що під впливом літ. норми втрачає відособлену двоїнну функцію і змішується з множиною — люди переосмислюють двоїну та множину як діалектну та загальнолітературну форму. Щоб двоїнна функція зберігалась, потрібне вже втручання стандартизаторів мови.

А що скажете про вживання в сполученнях «дві косі», «три літрі», «чотири відрі» — двоїна чи ні?