Show Posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.


Messages - DarkMax

Pages: [1] 2 3 ... 208
1
Москва как третий Рим это ещё понятно, обычная для европейцев, и русских в том числе, телега. У немцев вообще была собственная Римская империя с блэкджеком и шлюхами. Но Киев как новый Иерусалим? Это звучит все равно что "Бразилиа как новый Хельсинки" или "Цюрих как новый Пекин". Лучше тогда тоже третий Рим, по традиции.
Київ — Другий Єрусалим
Quote
Митрополит Київський, Галицький і всієї Руси Йов Борецький свою кафедру прямо називає «новим руським Єрусалимом». У своєму окружному посланні від 15 грудня 1621 року митрополит Йов закликав всіх вірних знову звертатися: «…до богоспасаємого града Києва, другого руського Єрусалиму»
  • 0
  • 0

2
Зі старої редакції Правопису:
Буквосполучення -нн- пишеться:
а) у збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн(ий);
б) у прикметниках на -енн(ий), -анн(ий) [-янн(ий)] зі значенням можливості або неможливості дії;
в) у прикметниках на -енн(ий) старослов’янського походження.

І ось дивлюсь я на це і дивуюсь: все життя був упевнений, що слова бажаННий і жадаННий існують, за буквою правила наче мали б існувати, але всі матеріали з Інтернету запевняють, що ніт, це помилка. Дивина.

Коротше, божественна комедія: В середині путі життя людського... виявив, що пари жАданий і жадАнний не існує - є тільки жадАний.

Тобто пару нездолАнний і нездОланий ми розрізняти будемо, а що жадати можна когось після пляшки вина, а можна бути жаданною людино по життю - нє, це вже занадто. Туди ж бажаний і бажанний, і з цим другим взагалі сміх: унормували варіативний наголос без розрізнення сенсу: бАжаний і бажАний.
  • 0
  • 0

4
Русский / Re: "Часто и густо"
« on: 23 May 2026, 23:44:56 »
Какими помоями, какие украинцы, это всероссийский мем про "мааАААААсковски ааААаакцент"
Це дійсність. Чув росіян у мирні часи в Криму, а сестра бувала в самій Москві - великороси дійсно так манірно балакають. Фє!
Quote
Дія п'ята.

Вєpанда з самоваpом (і кацапами). Hа моpі здіймається штоpм. Кацапи сидять на вєpанді.

Алєксандр. Пагодка-то а, Hадєжда, хозяін собаку-то нє вигоніт.

Надєжда. Єслі б знала, что ти такой долбойоб, я б с Тpофімом лучше на Сєліґєр с’єзділа, чєм здєсь с тобой Муму за уші-то тянуть…

Алєксандр. Ти меня Hадєжда не злі, я тєбє із-за Тpофіма матку вивєрну: наколю на вилку і вивєpну нахуй!

Входить Опанас, Толя, Миша і Гpиша.

Миша. О, диви… Кацапи…

Гриша (з московським акцентом). Как паагодка в Мааскве?

Владімір. Я что-то юмоpа-то нє пооонял…

Опанас. Хуйня якась… Кацапи всєгда такі понятливі – а не понімають…
  • 0
  • 0

6
Тогдашний французский русского дворянства был чем-то вроде брайтоновского суржика, отнюдь не как носители говорили. А с конца XVIII века пытались догнать и перегнать омереку западноевропейскую литературу своей русской и в процессе буквально создали СРЛЯ, на котором вы сейчас пишете.
Je dois sortir :lol:
  • 0
  • 0

7
Разговоры о всяком / Re: "Опричнина"
« on: 17 May 2026, 22:34:09 »
Суть явления - "политические внутренние войска".
  • 0
  • 0

8
Žywjeńske wuměnjenja kloštaŕskich a cerkwinskich burow su byli wó wjele znjasnjejše ako te wšednych bonarjow.
До речі, існувало позазаконне явище орендованих кріпаків, причім орендар міг належати до верстви, якій тримати кріпаків недозволено.
В 1841 году запретили отправлять крепостных на работу к лицам, принадлежащим к духовенству или к мещанам, которые сами не имеют права владеть крепостными.
Цю практику помітили аж ледь не перед скасуванням кріпацтва - доволі пізно.
Норманская теория — мейнстрим.
Отдельный прикол, что и оригинальные Романовы себя из пруссов выводили.
Я так и не вспомню княжеских и боярских родов, которые были бы четко от славянской племенной аристократии: ветви Рюриковичей, ветки Гедиминовичей, татарские роды, Чингизиды, грузины, черкесы...
  • 0
  • 0

9
Литовский / Re: /æ/ в литовском
« on: 17 May 2026, 10:13:35 »
однако чисто исторически был вообще-то другой процесс, а именно [ε:] > [е:] что показывают заимствования вроде mėsa ( < мясо, т.е. слово пришло после падения юсов), urėdas лесничий ( < уряд, ибид).
Нагадує галицьке єкання.
Quote
Галицьке наріччя:
а) фонетичні риси— 1) Е з А — делеко (далеко), жерт — (жарт); 2) згрубіле Ы — крыця, гыркій; Є на місці Я,— оп’єть, р’єд (ряд), пам’єть (пам’ять); 4) Е на місці А після Ж , Ч, Ш, Щ — жель (жаль), чес (час), шер (шар), щестьє (щастя); 5) наявність Ф замість ХВ — фала (хвала), фіст (хвіст) тощо.
А. А. МОСКАЛЕНКО. НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАЛЕКТОЛОГІЇ. Учбовий посібник для студентів-заочників. - ОДЕСА, 1961.
Стр. 9
  • 0
  • 0

10
духовенство не могло иметь крепостных
Зникли в результаті реформ, які поглинули Церкву в тіло імператорського апарату.
  • 0
  • 0

11
Мой дед говорил "фост".  :)
У мене батько до одруження фекав, але мати відучила. Набрався, схоже в дитинстві в прабаби на Житомирщині: там теж подібні діалекти фіксуються.
  • 0
  • 0

12
На продовження теми російськомовних українських письменників. Пару років тому дуже обурило, що Гаршина записали в списки до деколонізації. Донеччанин, противник царату, не співець імперії й не більшовик. А брат його - взагалі знаний шевченкознавець.
  • 1
  • 0

13
Это скорее гиперкоррекция. Учились произносить "хвільм" и "хвартух" по-учёному, в процессе получили "ф" на месте этимологического "хв" в некоторых словах.
Ні, не вона, а природний розвиток.
Quote
Галицьке наріччя:
а) фонетичні риси— 1) Е з А — делеко (далеко), жерт — (жарт); 2) згрубіле Ы — крыця, гыркій; Є на місці Я,— оп’єть, р’єд (ряд), пам’єть (пам’ять); 4) Е на місці А після Ж , Ч, Ш, Щ — жель (жаль), чес (час), шер (шар), щестьє (щастя); 5) наявність Ф замість ХВ — фала (хвала), фіст (хвіст) тощо.
А. А. МОСКАЛЕНКО. НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАЛЕКТОЛОГІЇ. Учбовий посібник для студентів-заочників. - ОДЕСА, 1961.
Стр. 9
Quote
В статті «Описание говора с. Бодачевки (Колодиевка) Ушицкого у., Подольской губернии» Г. Голоскевича, подано докладний опис фонетики і системи флексій відмінюваних частин мови. Описана говірка належить до південно-західного наріччя. Ось важливіші її особливості:
...
5) послідовно вживається Ф замість ХВ: фалитис’;
Фалитись = хвалитись.
  • 0
  • 0

14
Фаля (хвиля) — полонізм?
Фіст (хвіст) в українських діалектах є.
  • 0
  • 0

15
Праслав. *upъvàti аналогично дало словац. úfаť и с.х. ùfati, где нет такого оглушения.
Хай дуфає Сруль на Пана  :lol:
  • 0
  • 0

Pages: [1] 2 3 ... 208