в польском правописе нет такого дебильного правила, пишется всегда dy, ty, sy (c парочкой исключений вроде sinus, Zanzibar), причём в любом случае нет никакой связи с тем, какая согласная следует после этого. Я честно говоря, вообще не понимаю, зачем украинскому такое правило. В польском произошёл переход *di > dź + i, *ti > ć + i и т.д., поэтому написания dy, ty, sy, zy — не какая-то абстракция, а реальное отражение польского произношение. Украинцы же вполне способны произносить мягкие дь, ть. Ну и написания в стиле Дiзель, но дизель — это уже за гранью добра и зла
Як на мене, всі на нього дивляться догори дриґом. Вважаю, що українське икання донедавна було живим явищем. Примітив, що суржик воєнного покоління (ветеранів і дітей війни) фонетично відрізняється від пізнішого - саме цим иканням. Моя бабця, наприклад, казала "Ми(г)вина". Молодші ж покоління можуть ікати в цілком українських морфемах, в запозиченнях - будь-де.
Себто правило радше вказує на те, де И має сильніші позиції, не таке піддатливе до іншомовного впливу, а не штучно призначає таке читання.
Але це аматорські роздуми. Я ж досліджень не проводив.
P.S. Марат доречно навів приклад икання, "ширшого за Дев'ятку" (капиталиста, капитан).