Кальки в українській

[Сергей]

Суворо кажучи, суржик різного ступеню є рідним для КОЖНОГО українця. Конкретно у випадку виразу "вартувати" для більшості це набуте через журналізми. Як і "ба більше". Журналісти - ті ще недоріки: вони, як віднайдуть для себе новий вираз, то затирають до дірок, а те люди читають.

Цікаво, що за першим критерієм бажаної екзотичності - "не як у москалів" - йде другий - не як прийнято в "нудній" літературній нормі. Саме тому "спротив" тіснить літературний "опір", "вартувати" - "бути вартим" тощо. Це забавка для журналістів. Давно сформулював для себе, що найбільш падкі до мовних витребеньок саме ті, хто невладний над ЗМІСТОМ сказаного. Оскільки журналіст - лише рупор, то він частіше грає зі словом.

Согласен. Какой-нибудь левобережный "суржик" – это по сути диалектный украинский язык, где просто больше русизмов в культурной лексике по историческим причинам.

[Сергей]

И вообще, у каждого казака свой суржик. Фрипулья!

[pitonenko]

Не по воле панской, но Божией.

[Чайник777]

мне кажется русский мегрельский и армянский  знали все, а грузинский или абхазский учили в школе наряду с русским. у кого я снимал комнату в семье на киврули говорили

Я конечно там не был но звучит очень сомнительно. Например, чтобы абхазы и мегрелы знали армянский, ну в это слабо верится... Да и абхазский никто скорее всего не знал кроме некоторых этнических абхазов. Его даже сейчас не особо учат и на будущее у него шансы довольно призрачные, видимо отправится вслед за убыхским 

[DarkMax]

Думаю, вірменська мова згадана в контексті присутності вірменської діаспори в Кубанському краї та, виходить, південніше в дотичній Абхазії.
Це ж історичні біженці від мусульманського/тюркського панування.

По данным переписи 2003 года, в Абхазии живёт около 45 тысяч армян, что составляет около 20 % от общего населения Абхазии

Хотя армяне жили в Абхазии ещё со средневековья, значительная армянская иммиграция в Абхазию началась в конце XIX века, после начала в Турции армянских погромов и геноцида армян.

[Euskaldun]

армяне есть, никто не спорит. Только очень спорно, что грузины и абхазцы бегут спотыкаясь изучать армянский кроме армян, он никому не нужен

[Чайник777]

армяне есть, никто не спорит. Только очень спорно, что грузины и абхазцы бегут спотыкаюсь изучать армянский кроме армян, он никому не нужен

да всё дружно говорят на русском с вкраплениями ругательств из своих этнических языков.

[Нестер]

Off-Topic: ShowHide

Вірмені — це шо такэ? Гибрид вермишели с пельменями?

[Владимир]

Off-Topic: ShowHide

Вірмені — це шо такэ? Гибрид вермишели с пельменями?

Off-Topic: ShowHide

Вы же, вроде, знакомы со славянским истфоном, адаптация и развитие ἄρμενος → вірмен вполне регулярно

[Pellegrino]

Ще одна бісяча калька: "вартувати" в сенсі "коштувати" та "бути гідним".
Оригінально це діалектизм. Засилля цієї форми очевидно є вирівнюванням з російською, у якій вживають дієслово "стоит". Нормальною конструкцією для української є "щось чогось варте", себто з прикметником, а основним значенням дієслова "вартувати" є "охороняти", "чатувати".

Згадалося: я в дитинстві читав якусь дитячу книжку про капітана Головніна. (Книжка була бібліотечна і вже тоді стара.) І там спілкувалися, взаємно навчаючись мові, російський офіцер та японський купець із затриманого росіянами судна. І була приблизно така сцена: японець питає, що таке «достойний». — «Шляхетний». — «А "вісєліци" — це нагорода?» - Офіцер, здивовано: «Ні, це страта. З чого ви взяли, що це нагорода? — «Один із ваших сказав про когось: "Достойний вісєліци"».

[Нестер]

Off-Topic: ShowHide

Вы же, вроде, знакомы со славянским истфоном, адаптация и развитие ἄρμενος → вірмен вполне регулярно

Off-Topic: ShowHide

Я в курсе, что на самом деле значит это слово. Тем не менее, первая ассоциация, которая всплывает в голове при встрече с ним, связана либо с кулинарией, либо с миром животных — слишком уж большие расхождения с исходником, чтобы декодинг происходил мгновенно.