Интересно, а "пряженя" и "ряженка" однокоренные слова?
ПРЯГТИ, пряжу, пряжеш і ПРЯЖИТИ, жу, жиш, недок.
- перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєчню для старих вередунів: чи на салі, чи на маслі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 206); — Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 414); Заходився [Матвій] пояснювати, як треба пряжити куріпку в сметані (Михайло Стельмах, I, 1962, 87);
// Прожарювати що-небудь на жаровні, сковороді. Пряжити борошно; Пряжити насіння;
// перен. Піддавати катуванню вогнем (людину). Вона запевнилася, що її не топитимуть і не пряжитимуть на вогні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 282); — Як тільки що.. не так... закатую. Живим на вогні пряжитиму (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 88). - перех. Довго кип'ятити, витримувати на малому жару в печі (молоко, вершки). Стала на сковороді прягти молоко (Словник Грінченка).
- перех. і неперех. Дуже палити, обпалювати променями (про сонце). Сонце пряжило немилосердно.
- неперех., діал. Роздивлятися, придивлятися. Неначебто прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу (Словник Грінченка).
- тільки прягти, перех., діал. Запрягати коней.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 364.
Пряжанка, -ки, ж. Варенецъ. Рк. Левиц. Cм. ряжанка.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 494.
Ряжанка, -ки, ж. Варенецъ, родъ простокваши. Канев. у. Чуб. VII. 4 38. Cм. гуслянка, пряжанка.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 93.