Баскський субстрат
Мова, що нею розмовляли в Гасконі перед римським правлінням, була частиною діалектного континууму баскської (див. аквітанська мова). Саме слово «Гасконь» виникло з латинського кореня vasco/vasconem і є однокореневе з «баск» (Vasconēs, з переходом [v] → [gw] → [g]). Це може свідчити про те, що носії мови у той час ідентифікували себе як баски. Присутність баскського субстрату в розвитку гасконської мови було доведено науково. Ця теорія пояснює деякі особливості, що вирізнюють гасконську від інших окситанських мов.
Характерна риса гасконської, що може походити з мови-субстрату, є заміна «f» на «h». У словах, які в латині первісно починалися з [f], (наприклад festa — «торжество, урочистість»), цей звук послабшав до придихового [h], а потім, у деяких позиціях зовсім зник (гасконське hèsta [ˈhɛsto] або [ˈɛsto]). Згідно із субстратною теорією, це могло статися внаслідок відсутності у баскських діалектах фонеми /f/. Подібна зміна виникла у континентальній іспанській: латинське facere стало іспанським hacer (вимовляється: [a.ˈθer], а у деяких віддалених районах, особливо в південно-східних Андалусії — [haˈθɛɾ]).
Деякі лінгвісти, однак, вважають субстратну теорію помилковою і пояснюють ці та інші зміни внутрішніми мовними процесами. Перехід [f] в [h] як у гасконській, так і в іспанській мовах, які розвивалися у баскомовних регіонах, може бути збігом, хоча це й маловірогідно.
Сучасна баскська мова також підпала під лексичний вплив з боку гасконської, наприклад, слова beira («скло»), polit («милий», гасконське polit/polida).
