Фаріон давно муляє російськомовним і взагалі східнякам. Не думаю, що тут якась "рука Кремля". Просто нарешті зручна позиція "для биття". Назріло за десятиліття.
Та й російськомовні патріоти давно намагаються відстояти своє право бути собою. Для них, як-не-як, дедалі менший культурно-політичний простір. Здається, напередодні якраз була чергова хвиля агітації "Переходь на українську" (бачив якусь рекламу у соцмережах). Схоже, цей скандал частина алергічної реакції.
Фаріон — це такий Гітлер з reductio ad Hitlerum, але з додатковою опцією «покликати живого Гітлера, і він вам зараз наговорить...». Україномовній спільноті вона як лідер думки незручна і нецікава (хоча, якщо подумувати, те, що вона озвучила нещодавно, мало відрізняється від того, що лунало рік тому мало не на офіційному рівні і вважалося соціально прийнятним). Україномовні можуть погоджуватися з багатьма тезами з її монологів, співчувати чи симпатизувати їй, але як публічна особа вона корисна виключно для своїх опонентів (проросійських, російськомовно-патріотичних, перехідних форм між ними і т.д.). Якщо її витягають на світ божий, щоб піддати нищівній критиці, то це не тому, що вона сяка-така всіх смертельно образила десять років тому, а для того, щоб пробити нею певну стіну, відволікти на неї увагу суспільства, просунути певні зміни, прямо протилежні тому, до чого вона закликає.
У контексті можливих виборів під час війни, поки що про свою можливу участь говорили Арестович та Зеленський. Сама ідея виборів сумнівна, але, якби вони відбулися, можна було б розіграти партію з «більш проукраїнським» та «більш проросійським» кандидатом, що узгоджено борються між собою, відтягуючи голоси в «непрохідних» кандидатів. Проте, реакція на «більш проросійського» кандидата виявилась надто гарячою і могла перекинутись і на чинного президента, тому її довелося гасити — відволікши увагу на одіозну особу, яка давно перебуває поза політикою.