Перевертні

[pitonenko]

Лингвистика следствие. Причина права и свободы

Борьба демократии с персоналистской диктатурой, а языковые вопросы действительно следствие.

Вы вышесказанное отнесли к демократии? Когда наличие само наличие других объявляется притеснением. А условным баскам, чтобы не притесняли, остается вообще соседей вырезать?
Потому я не демократ.

[Euskaldun]

Вы вышесказанное отнесли к демократии? Когда наличие само наличие других объявляется притеснением. А условным баскам, чтобы не притесняли, остается вообще соседей вырезать?
Потому я не демократ.

вы бы больше о делах мордора пеклись, баски без вас разрулят

[pitonenko]

Не сомневаюсь.

[Bhudh]

ХНР не смогли же сделать.

Но очень пытались: https://ru.wikipedia.org/wiki/ХНР.

[Python]

До речі, от саме за харків'янами помічаю такий вид диглосії, коли українська мова творчості поєднується з російською мовою спілкування. Для одеситів, скажімо, це менш типово. (У довоєнних умовах, коли мовний вибір був достатньо вільний).

[Владимир]

До речі, от саме за харків'янами помічаю такий вид диглосії, коли українська мова творчості поєднується з російською мовою спілкування.

Как в Московском княжестве начала 17 в. книжки писали и читали на ЦСЯ, а в бане говорили по-русски

[Сергей]

Але якщо вже вона почалася, то ми бачимо кореляцію між мовною ситуацію в тому чи іншому регіоні і тим, де ворог отримав по зубах і втік, а де зміг міцно окопатися.

Больше похоже на совпадение. Мариуполь и подконтрольная Украине с 2014 г. часть Донбасса были довольно пророссийскими, а Мелитополь, Бердянск, сельская местность в Херсонской области?

[Python]

Читаючи в вікіпедії про Наталію Вітренко, набрів на ось таке:

Міжнародний євразійський рух
Засновник і голова Євразійського руху — Олександр Дугін у співпраці з лідерами Братства — Дмитром Корчинським та Прогресивної соціалістичної партії України — Наталією Вітренко.

У 2005 році Міжнародний євразійських рух активно співпрацював з Дмитром Корчинським та Олексієм Арестовичем, які критикували євроінтеграційні процеси в Україні.

Не очікував побачити всіх чотирьох разом в одній команді. Хоч, мабуть, від них можна чекати чого завгодно.

[Bhudh]

Арестович на тот момент был в состоянии Гиркина в 2014.
Кто его знает, на кой он к Корчинскому попёрся, может, для идеологической обработки.

[Python]

Как в Московском княжестве начала 17 в. книжки писали и читали на ЦСЯ, а в бане говорили по-русски

Там щось інше — російська ж як літературна мова з життя харків'ян нікуди не зникла. Скоріш, можливо, вгадуються паралелі з пізнім радянським розподілом ролей: російська — «практична», українська — «поетична». Харків, з моєї суб'єктивної київської точки зору, в чомусь консервативніший за Київ: якісь архетипи, моделі поведінки, звідкись знайомі ще з дитинства, але «зараз так не роблять», там продовжують жити. Що не дивно: тяжіння до епохи, коли Харків був головним містом, і до країни, в якій він був головним містом, до тих ролей і правил.

Чому в Києві нема сепаратистського руху навіть серед російськомовних? Тому що сепаратизм у столиці не має сенсу. Мабуть, це одна з причин, чому проект ХНР провалився: проміняти статус першої столиці України, хай навіть і неформальний, на столичну роль у бунтівній республіці-області — невигідний розмін.

[pitonenko]

Провалился, бо задавили. И не харьковчанами.

[Bhudh]

По мнению историка Андрея Портнова, роль в этом решении могли сыграть личные привязанности руководителей штаба правоохранительных органов к городу: Степан Полторак с 2002 года был начальником Национальной академии Внутренних войск в Харькове, а Арсен Аваков — уроженец Харькова, и был председателем Харьковской области в 2005—2010 годах.

[Сергей]

Дело в этнической и культурной ситуации. На севере Луганской области (историческая Слобожанщина) проект ЛНР в 2014 г. тоже не взлетел.

[Владимир]

Провалился, бо задавили. И не харьковчанами.

Задавлен рептилоидами с Нибиру? А то был русскомирец с подобным мнением.

[Владимир]

Там щось інше — російська ж як літературна мова з життя харків'ян нікуди не зникла. Скоріш, можливо, вгадуються паралелі з пізнім радянським розподілом ролей: російська — «практична», українська — «поетична». Харків, з моєї суб'єктивної київської точки зору, в чомусь консервативніший за Київ: якісь архетипи, моделі поведінки, звідкись знайомі ще з дитинства, але «зараз так не роблять», там продовжують жити. Що не дивно: тяжіння до епохи, коли Харків був головним містом, і до країни, в якій він був головним містом, до тих ролей і правил.

На мой взгляд, вы усложняете.