зі

[cetsalcoatle]

Как оно развивалось? Это же когнат русского "со", но перехода о > i в открытом слоге не было. Чёт я запутался.

[DarkMax]

Как оно развивалось? Это же когнат русского "со", но перехода о > i в открытом слоге не было. Чёт я запутался.

Зі мною ~ зім-но-ю.

[cetsalcoatle]

Ага, то есть закрытость слога определяется и на уровне синтагмы? Интересно.

Спасибо.

[bvs]

Ага, то есть закрытость слога определяется и на уровне синтагмы? Интересно.

Спасибо.

Дело не в этом, i там аналогический, и возможно вообще протетический перед кластером, как в вiльгота < *i-льгота с влиянием "воля". Т.е. этот i не из ера приставки.

[bvs]

Как оно развивалось? Это же когнат русского "со", но перехода о > i в открытом слоге не было. Чёт я запутался.

В русском "со" - из "съ", перед кластером или слабым ером следуюшего слога. В украинском i происходит из о/е перед новозакрытым слогом (т.е. там где был слабый ер, который потом выпал), но не из ъ/ь.

[DarkMax]

но не из ъ/ь.

Насправді це справедливо лише для літературної норми, причім із винятками. А взагалі ікавізм на місці випадних Е/О буває: локіть (нормативно лікоть), кикіть, ступінь у сенсі кроку (ступінь/ступня) тощо.

[Python]

Зі мною ~ зім-но-ю.

Маю альтернативну гіпотезу: «і» в «зі» початково є утворенням при корені (як у словах «іржа», «імла» та ін.), що приєдналось до префіксу/прийменника (напр., «зіграй» — не «зо-грай», а «з-іграй»). Подальше поширення «зі» на місці «зо», яке до цього часу майже повністю витіснено ним — результат аналогічного вирівнювання.