Языковая политика
Лингвистические обсуждения => Славянские языки => Украинский => Topic started by: cetsalcoatle on 03 August 2025, 06:36:56
-
Украинский пострадал от своего лагерного наследия в той же мере что и русский, или это выражено меньше? :what?
-
Украинский пострадал от своего лагерного наследия в той же мере что и русский, или это выражено меньше? :what?
Выражено в меньшей степени, поскольку советская зона была русскоязычной. Подробности можно почитать в работе А. Березовенко «Криминальное арго в Украине: парадоксы и закономерности языковой действительности» (Revue des Études Slaves, Année 2002, pp 469-492).
-
Ще не так давно українці в інтернетах жалілися, що в українській мові нема свого кримінального жаргону. Що було проблемою, наприклад, коли треба було перекласти чистою українською якийсь фільм з кримінальним сюжетом. Наш криміналітет розмовляє якщо не російською, то, як мінімум, на суржику, а українська мова в цьому плані лишилась незайманою-непорочною.
З іншого боку, якщо взяти «Енеїду» Котляревського, то вона написана на тогочасному аналозі української фені. Але до нашого часу цей пласт лексики давно вже мертвий — читаючи «Енеїду», постійно заглядаєш у примітки, а чогось кримінального сучасні українці в такій мові вже не вловлюють. Це не стосується «Наталки-полтавки» та решти п'єс Котляревського — там українська мова вже без арготизмів і загалом близька до сучасної літературної.
-
Украинский пострадал от своего лагерного наследия в той же мере что и русский, или это выражено меньше? :what?
Он был источником фени, т.к. она образовалась в портах на Черном море.
Добрий вечір у вашу хату, чалитися (https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64192-chalytysja.html) (літ. значення: водитися в компанії), кипіж (ніт, це не їдиш), пацан (паця - порося) тощо.
-
наверно по украински хвiня, а не феня :)
-
наверно по украински хвiня, а не феня :)
Лебійська (від лебедійська, від лебедіти) або лепетинська (від лепетун/лепетень). Жаргон мандрівних промисловиків та жебраків: кобзарі, лірщики, шаповали, коробейники, каліки перехожі тощо.
Въ мѣстахъ своихъ странствованій и на родинѣ шаповалы пріобрѣли репутацію довольно ловкихъ воришекъ и обманщиковъ. Украсть у „лоха“ (мужика) не только вовны, но и любую вещь, по мнѣнію большинства шаповаловъ, нисколько не предосудительно. Бабы по деревнямъ знаютъ ихъ натуру и стерегутъ вовну пуще глаза. По разсказамъ шаповаловъ, баба сидитъ надъ душой все время. Чтобы отдѣлаться отъ нея, прибѣгаютъ къ разнымъ уловкамъ.
Θ. Николайчикъ. ОТГОЛОСОКЪ ЛИРНИЦКАГО ЯЗЫКА (Къ статьѣ Валеріана Боржковскаго: „Лирники“. Кіевская Старина, 1889 года, сентябрь) // Кіевская старина. — 1890. — Т. 29, № 4. — С. 121-130.
-
Лебійська (від лебедійська, від лебедіти) або лепетинська (від лепетун/лепетень). Жаргон мандрівних промисловиків та жебраків: кобзарі, лірщики, шаповали, коробейники, каліки перехожі тощо.
то була мова офінеї
-
В Україні тільки сліпих співців досліджували докладно, а в Росії - лише коробейників, однак насправді є свідчення, що явище загальне для всієї передвижної братії. Див. цитату вище.
хаза́ — хата
З тої ж статті. Саме слово хаза, наскільки знаю, походить з угорської. Очевидно, що через українську лебедійську мову потрапило в феню. Навряд росіяни прямо контактували з угорцями.
-
хаза́ — хата
Ха́за же. В офенском хаз, похаз «изба, двор».
-
Ха́за же. В офенском хаз, похаз «изба, двор».
Кстати, слово неизвестного происхождения. В офенском только хаз, хаза это уже из уголовной фени.
-
Ха́за же. В офенском хаз, похаз «изба, двор».
из венгерского?
-
Ха́за же. В офенском хаз, похаз «изба, двор».
У шаповалів хаз - двір, хаза - хата. А наголос - річ рухлива. из венгерского?
Так, ház - будинок.Кстати, слово неизвестного происхождения.
Настільки ж "невідомого", наскільки ж кипеж із їдиша...
кипѐж
м., само ед.
1. Кипене.
2. Прен. Силна проява на чувства, страсти, мисли.
3. Прен. Голямо оживление и движение, съпроводено с шумове. Кипежът на улицата. Кипежът на боя.
Тълковен речник
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/9f/Distribution_of_Bulgarian_Speakers.png)
До речі, колись болгарська мова понад морем тягнулася до Одеси суцільно.
В XX веке регион был спорной территорией между Болгарией и Румынией, и в результате обмена населением после подписания Крайовского договора 1940 года болгары из Северной Добруджи переселились в Южную Добруджу, а румыны и турки из Южной Добруджи были переселены в Румынию.
-
из венгерского?
Откуда венгры во Владимирской губернии? :)
А случайные совпадения много где бывают: ливское e̮bbi «лошадь», логудорское ebba «кобыла».
-
Откуда венгры во Владимирской губернии? :)
часть пленных попала в тамошний централ :)
-
Тому я й стверджую, що сучасна феня - українського походження. З портових міст Причорномор'я. Бо там і болгарські слова, і угорські. Така суміш можлива тільки в українському середовищі.
До речі, навіть деякі матюки росіяни запозичили через нас. Та ж польська "мендивешка" (https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28038-mendyveshka.html) - воша лобкова, - з якої росіяни вичленували "манду". А насправді монда - це польська вимова слова муда, себто чоловічі яйця.А случайные совпадения много где бывают
Скоріше можна припустити дальню спорідненість через хазяй/хазяїн, аніж збіг. Типу, могли вичленували корінь. Подібно до пари господар - господа (https://sum.in.ua/s/ghospoda).
-
часть пленных попала в тамошний централ :)
Интересная версия, но слово хаз впервые зафиксировано в начале 18 в. :)
-
Скоріше можна припустити дальню спорідненість через хазяй/хазяїн, аніж збіг. Типу, могли вичленували корінь.
Хозяин — старое заимствование из волжско-булгарского, ср. чув. хуçă «господин».
-
Интересная версия, но слово хаз впервые зафиксировано в начале 18 в. :)
оно не когнат с финским словом koti ?
-
оно не когнат с финским словом koti ?
Венг. ház конечно когнат с фин. koti. Я имел в виду, что офенское слово хаз впервые зафиксировано в начале 18 в.
-
Он был источником фени, т.к. она образовалась в портах на Черном море.
Добрий вечір у вашу хату, чалитися (https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64192-chalytysja.html) (літ. значення: водитися в компанії), кипіж (ніт, це не їдиш), пацан (паця - порося) тощо.
Насчёт "чалиться" вопрос спорный, но термин 100% морской – чалка это петля для швартовки.
-
Насчёт "чалиться" вопрос спорный, но термин 100% морской – чалка это петля для швартовки.
Чалка, -ки, ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 444.
-
House (enska), hús (íslenska). Hvernig sagir maður "hús" á jiddísku? Og af hveju eru "hús" og "ház" svo álíka?
-
House (enska), hús (íslenska). Hvernig sagir maður "hús" á jiddísku?
הויז [hɔɪ̯z]
Og af hveju eru "hús" og "ház" svo álíka?
Aðeins eitt hljóð er það sama.
-
Насчёт "чалиться" вопрос спорный, но термин 100% морской – чалка это петля для швартовки.
Не обязательно морской, причал может быть и на реке.
-
House (enska), hús (íslenska). Hvernig sagir maður "hús" á jiddísku? Og af hveju eru "hús" og "ház" svo álíka?
Aliman xui kui, "banxi" a xui nan na "haus", yiddish xui kui "hoyz".
-
Aliman xui kui, "banxi" a xui nan na "haus", yiddish xui kui "hoyz".
Это что за зверь такой, дунганский?
-
Aliman xui kui, "banxi" a xui nan na "haus", yiddish xui kui "hoyz".
Это что за зверь такой, дунганский?
Не, это из Западной Африки. Знаменитый и очень интересный язык sosoxui.
-
клеве — г. добре; клеви — зп. добре; клевий — г. зп. гл. сп. добрий; клево — г. сп. добре; неклевий — сп. недобрий, злий; неклево — сп. недобре
лох — ш. мужик
СЛОВНИК ТАЄМНОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКИХ ЛІРНИКІВ ТА ШАПОВАЛІВ (http://litopys.org.ua/rizne/lirn.htm)Шкура [...] 2) Бранное: женщина легкаго поведенія. Ум. шкурка, шкурочка.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 503. (https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66056-shkura-2.html#show_point)
-
Кстати да, вот эта "шкура" у нас даже в Питере появилась недавно, раньше ничего такого я не знал.
-
Кстати да, вот эта "шкура" у нас даже в Питере появилась недавно, раньше ничего такого я не знал.
Шкура это проститутка на фене, в молодёжном сленге обозначает всяких ТП и инстаграмных девушек.
Ещё одно подтверждение, что современный русский язык просто набит тюремно-воровской лексикой.
-
СЛОВНИК ТАЄМНОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКИХ ЛІРНИКІВ ТА ШАПОВАЛІВ (http://litopys.org.ua/rizne/lirn.htm)
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 503. (https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66056-shkura-2.html#show_point)
И клёво и лох тоже из офенского жаргона.
-
И клёво и лох тоже из офенского жаргона.
З лірницького, хе-хе.Кстати да, вот эта "шкура" у нас даже в Питере появилась недавно, раньше ничего такого я не знал.
Як бачите, фіксоване загальним словником на межі 19-20 ст.
Семантичний розвиток доволі прозорий: шкура - і частина (власного) тіла, і товар. Продажна шкура - спершу взагалі безпринципна людина, а далі конкретно аморальна жінка.