Total Members Voted: 22
З досвіду поїздки з туристичною групою у Прибалтику: російськомовні переходили на мову/суржик за кордоном.Певно, хотілося, щоб не плутали з росіянами.
Не знаю, як у Києві, а але в Харкові у спальних районах останніми роками мову можна почути.
а смысл говорить в Прибалтике на языке непонятном для населения? переходили бы уж тогда на английский
мои родственники все в центре жили, напротив Госпрома, потому в спальниках особо не бывал
Речь о разговорах между собой.
Кстати, фото о том, какие же люди защищают русский в Украине:Господам мешают юдонацисты-рептилоиды.
З досвіду поїздки з туристичною групою у Прибалтику: російськомовні переходили на мову/суржик за кордоном.
Я хочу сказати, що в ті часи на всіх вокзалах і станціях Центрально-Східної Європи місцева поліція мала домовленості з бандюками щодо наших заробітчан і човників. З ними дозволялося робити все, що завгодно, бажано тільки не вбивати, бо від цього бувало забагато смороду. Поліція вимагала одного — щоб випадковими жертвами не ставали підопічні їй співгромадяни. Тому російський рекет на автовокзалі Варшава Західна був настільки обережний щодо поляків. У середині 90-х я кілька разів мав нагоду переконатися в тому, що захистити себе вдається єдиним способом — не зважати на спроби підісланих ними людей розговорити тебе російською. Пам’ятаю, як ми з Індриком добрих дві години протинялися тим варшавським автовокзалом, розмовляючи один з одним виключно польською. За нами ходили, до нас прислухалися. Ми підходили до кіоску з газетами — і хтось уже стояв за нашими спинами. До телефонного автомата — знову цей хтось. Ми сідали на стільці в почекальні — і поруч опинявся ще хтось, але знов-таки зрозуміло хто. У них була досить розгалужена структура з організованим розподілом ролей та обов’язків. Себе вони називали атрядом Сєрого, ходили завжди при стволах, на їхньому рахунку кілька трупів, що час до часу лежма вигулькували у підземному переході з автовокзалу на залізничний. Перед тим, як відібрати гроші в чергової жертви, вони пояснювали, що їхнім завданням є охорона граждан есенге від польських кишенькових злодіїв, і за це від опікуваних ними граждан їм належиться 20 відсотків. За великим рахунком це була геополітика: росіяни, котрі грабують українців, захищаючи їх від поляків. Отже, того ранку ми з Індриком потрапили під їхню опіку. Була пізня осінь, шоста ранку, пітьма і холод за вікнами, а ми щойно злізли з калуського автобуса і — уявляєш? — дві години тринділи про засадничі відмінності між еротикою та порнографією виключно по-польському. Наші з Індриком варшавські рейси — це особлива історія. В автобусі ми непомітно випивали як мінімум півтора пляшки на двох. На цьому світі є цілком небагато людей, з якими б мені так добре тринділося під випивку про вельми суттєві справи — наприклад, про межі Святого Письма, ті, де воно перестає бути святим письмом і перетворюється на месиджі поп-арту. Насправді ми випивали в тих автобусах аж стільки горілки ще й для того, щоб набратися впевненості перед зустріччю з російським рекетом. Наша польська вимова від цього трохи страждала, нам не зовсім добре давалися дифтонґи, зате суттєво прибувало емоційності й переконливості, до того ж ми настільки виразно інтонували, допомагаючи собі жестами, що рекет урешті відв’язувався. Вони починали вірити, що ми поляки. Ми й самі починали цьому вірити.
Или они носовые гласные "дифтонгами" называют?!
Почти всё понял, кроме "дифтонгов" в польском? Это что такое? Или они носовые гласные "дифтонгами" называют?!
Да, выпивка помогает в освоении языка. Я на аглицком ноль, но однажды в институте на большом перерыве выпил три пива, и бац - следующая пара английский, и меня спросили.Речь лилась так, что никто не ожидал.
Что-то не видно, что товарищи защищают именно русский язык.
Poll