Сказане вище стосувалось питомої слов'янської лексики та давніх запозичень. У пізніх запозиченнях написання И, І після приголосних регулюється правилом дев'ятки:
після д,т,з,с,ц,ч,ш,ж,р перед будь-якою приголосною, крім й, пишеться И
в інших випадках пишеться І
Напр., рос. митинг = укр. мітинг, рос. суши = укр. суші, рос. шина = укр. шина, рос. литий = укр. літій
Це в загальних назвах. У власних назвах (іменах людей, географічних назвах) у радянський період діяла норма, за якою у всіх випадках писалося І (Алжір, Річард і т.д.). Починаючи з 90-х, правило дев'ятки застосовується і до власних назв, але де діє дев'ятка, а де радянська норма, ніхто толком не знає. В географічних назвах дев'ятка, схоже, стала регулярною чи, принаймні, охоплює більшість широко відомих іншомовних географічних назв. В іменах і прізвищах дев'ятка менш поширена — мені зустрічались паралельно Ричард і Річард.